номінативний

номінативний
-а, -е, лінгв.
Який називає, позначає предмети, явища, дії, якості.
••

Номінати́вна а́кція — акція, видана і зареєстрована на ім'я певної особи.

Номінати́вне ре́чення — односкладне речення, в якому головний член виражений іменником у формі називного відмінка.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "номінативний" в других словарях:

  • номінативний — прикметник …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»